Після створення так званої танкової коаліції, Україна сподівається на появу аналогічного авіаційного «об’єднання». Першими надати українцям літаки вже зголосилися Польща та Словаччина, проте без рішення США, тема винищувачів глобально не зрушить з місця. УНІАН запитав експертів, чому США гальмують це питання, та що може підштовхнути Білий дім до ухвалення потрібного Україні рішення.
Так сталося, що останній рік Україна живе приблизно так: отримавши щось важливе і надпотрібне на фронті, знову працює над передачею чогось іще більш важливого і надпотрібного. Після створення так званої танкової коаліції міжнародних партнерів, наступним «кроком» стало очікування «авіаційної».
Потрібна перевага в небі
Направду передачу винищувачів хотілось би побачити ще до роковин повномасштабного російського вторгнення. Проте останні два «Рамштайни» не завершились рішенням про авіацію.
За словами генсекретаря НАТО Єнса Столтенберга, в Альянсі справді продовжують обговорювати тему надання Україні літаків. Але на поточному етапі партнери визначили пріоритетом інший напрям: надання нагальної допомоги. Мова про те, що необхідні боєприпаси, системи ППО та навіть танки передати сьогодні банально швидше.
Втім, ні для кого не є секретом, що територія України надто велика, щоб мати змогу захищати її виключно системами ППО. Сучасна авіація потрібна не лише для захисту, а й для українського контрнаступу та деокупації територій. Відтак командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук звернувся до колег у повітряних силах країн НАТО з проханням «наростити зусилля» з надання Україні необхідних багатоцільових винищувачів четвертого покоління.
«Очікую на вашу підтримку та закликаю створити авіаційну коаліцію під гаслом «Перемога на землі – кується в небі!»», — зазначив він.
За словами начальника авіації Повітряних Сил ЗСУ Сергія Голубцова, за американськими оцінками, українські пілоти будуть підготовлені менш ніж за шість місяців. А Україна з партнерами цілком може підготувати інфраструктуру для прийому F-16 вже в поточному році.
Винищувач F-16 / US Air Force
Винищувач F-16 / US Air Force
«Американський виробник оцінив злітно-посадкові смуги трьох авіабаз, сказав, що вони можуть бути використані для сучасних винищувачів. Тільки зазначили, що можна внести деякі покращення, згладити злітно-посадкові смуги. І Мінінфраструктури вже працює», — цитує Голубцова The Times.
Міг-29 – перший крок до отримання F-16
Поки що лише три країни НАТО зголосилися надати Україні літаки радянського виробництва, які обіцяли ще торік. Зокрема, на початку березня про передачу перших чотирьох Міг-29 оголосила Польща, вказавши на наявність двадцяти шести літаків у бойовому стані. Також рішення про відправку тринадцяти Міг-29 Україні ухвалив уряд Словаччини. А 20 березня до них долучилась Північна Македонія, заявивши про готовність надати Україні ще чотири списані Су-25 (щоправда, вони можуть згодитись лише на запчастини).
За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, ці літаки, наразі, не нададуть Україні переваги в повітрі. Однак сам факт їхньої передачі є позитивним сигналом.
«Головне, що є позитивні зміни. Якщо згадати, надання нам ракет для С-300 стало поштовхом до передачі Iris-T та NASAMS. А після того, як Польща надала Т-72, мова зайшла й про танки Leopard та Challenger. Передача Міг-29 так само є зрушенням з мертвої точки. Можливо, це додасть партнерам натхнення, й пізніше ми отримаємо щось інше. Наразі йде пошук щодо позитивного рішення про отримання сучасних західних літаків, не Міг-29», — розповів він УНІАН.
Член комітету Верховної ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв також вважає, що передача польських Міг-29 є першим кроком для отримання F-16.
«Логіка партнерів у тому, щоб надавати те, що вони можуть максимально ефективно передати сьогодні. Тому це перший крок в постачанні, зокрема й F-16», — зазначає Чернєв.
Наприклад, про готовність розглянути передачу Україні сучасних літаків вже заявили Данія та Нідерланди. Проте основною умовою є згода на це американських партнерів. В Білому домі наразі заявили, що не заперечують проти передачі Україні літаків країнами НАТО, проте відправка Міг-29 Польщею не вплине на рішення США щодо надання сучасних винищувачів. На думку представника Українського конгресового комітету Америки, політолога Андрія Добрянського, США погодяться на це лише у випадку спільного рішення декількох країн.
«США ніколи не приймали рішення про надання зброї першими. Маємо дочекатись, коли інші країни ухвалять спільне рішення. Але не думаю, що ми почуємо про літаки від США раніше великого саміту НАТО (11-12 липня 2023 року, — УНІАН)», — прогнозує Добрянський.
фото wikipedia.org
Довга дипломатія
В Україні не відкидають, що ситуація зміниться з посиленням тиску на Білий дім з боку Конгресу та Сенату. У Верховній Раді України навіть створили делегацію, яка має на рівні Пентагону та Держдепартаменту США лобіювати надання Україні винищувачів. Українські парламентарі впевнені, що двопартійна підтримка Києва і такий тиск, врешті, допоможуть отримати винищувачі.
«Із відповідним тиском з боку Конгресу з обох партій питання F-16 не зняте з порядку денного», — зазначав ще у лютому голова Комітету Палати представників у закордонних справах Майкл Маккол.
Головний республіканець у комітеті з питань міжнародних відносин Сенату Джим Ріш відкрито закликав Білий дім припинити боятись Путіна: «Я рішуче виступав за надання винищувачів українцям. Не сприймаю виправдання типу: «Ми не можемо цього зробити, тому що це якось дратує Путіна». Я хочу, щоб він зранку прокидався роздратованим і думав, що з ним станеться, якщо він посилить агресію».
Директор «Центру відносин США-Україна» у Вашингтоні Микола Грицковян розповів УНІАН, що справді під силу підштовхнути Білий дім до політичного рішення можуть сенатори (адже за конституцією США, Сенат має право на певний нагляд за рішеннями).
«Тобто сенатори можуть радити та погоджувати справи у зовнішній політиці, що називається «advise and сonsent». Зважаючи, що Байден сам очолював в Сенаті комітет з міжнародних відносин, він має близьких друзів серед сенаторів, підтримує з ними зв’язки. Те, що саме Сенат тисне на нього, без сумнівів, має великий вплив», — зазначає аналітик.
З іншого боку, в оточенні президента США також залишається група радників, які гальмують прийняття рішення щодо допомоги Україні.
«Відомо, що біля Байдена залишаються так звані старі «обамівці», які сповільнюють рішення президента. Так вони робили з наданням Himars та танків, те саме відбувається у питанні надання літаків. Мовляв, сумніваються чи варто надавати зброю, чи не задалеко США зайдуть у підтримці?», — каже Микола Грицковян.
За словами політолога Андрія Добрянського, тривалість політичного лобіювання питань в США не на руку Україні.
«Розумієте, лобіювання в Конгресі — це дуже довгий процес. Для України було б краще отримати літаки швидко. Але, на жаль, таким шляхом нічого швидко не станеться», — зазначає він.
Експерт пояснює, що наразі і відповідні заяви, і листи до Байдена з закликом надати літаки Україні, виглядають більше як піар. По-перше, тому, що під такими листами не вдається зібрати голоси більшості. По-друге, тому, що більш дієвим стало б подання законопроекту, або ж голосування за резолюцію про надання літаків. І, по-третє, і листи, і заяви, і переконання в необхідності зробити такий крок підтримки України як американських, так і інших західних політиків, може спрацювати лише в комплексі, з застосуванням зусиль усього світу.
Фактор ескалації
За словами виконавчого директора Центру українсько-американських відносин у Нью-Йорку Володимира Зарицького, реальним стимулом для США швидко надати Україні літаки може стати зближення РФ та Китаю. Адже США розглядають допомогу Україні не тільки як протистояння з росіянами, але й як протистояння з КНР. Саме тому не планують дозволити росіянам досягти бодай якихось успіхів, аби не виглядати слабкими та не спонукати Китай розв’язати питання Тайваню силовим шляхом.
«Бачимо сигнали про ймовірність альянсу Путіна з Сі Цзіньпінем. До них може долучитись Північна Корея, і тоді це буде вже авторитарний союз. Впевнений, що у випадку допомоги Китаю Росії і праві центристи, і ліві центристи, і «натівці» в Конгресі підіймуть дуже сильний галас! Гарантую, це буде величезний поштовх надати Україні винищувачі», — каже він.
З такою думкою погоджується і аналітик Микола Грицковян: «Якщо підтвердиться збройна допомога КНР Росії, ми почуємо про надання Україні винищувачів за один-два місяці. Припускаю, що США та партнери спільно могли б надати Україні дві ескадрильї F-16. Тобто приблизно таку ж кількість літаків, яку передають Польща зі Словаччиною».
Голова Інституту Демократії та Розвитку «PolitA» Катерина Одарченко впевнена, що Росія та Китай вже почали провокувати США до стримування такого союзу.
«Дуже жваво обговорюється і поява сумнозвісного китайського летального апарату в небі над США, й інцидент з американським безпілотником над Чорним морем. Тому є відчуття, що Україні врешті дадуть винищувачі. Адже США важливо стримувати не тільки Росію, але й Китай», — зазначає вона.
Експерти нагадують, що після збиття американського безпілотника винищувачем РФ над Чорним морем, США довелось викликати «на килим» російського посла. Проте через небажання вступати у пряму конфронтацію з росіянами, Штати не показали справжньої реакції, назвавши інцидент «непрофесійністю» російського пілота. Та аналітики переконують, що американці ще продемонструють справжню реакцію. Однією з її складових може стати надання бойових літаків Україні.
Анастасія Світлевська
винищувачі
війна в Україні
винищувачі F-16
google news
УНІАН в Google News
ТЕТЯНА УРБАНСЬКА
Західні компанії, працюючи в РФ, прямо фінансують і підтримують війну / фото ua.depositphotos.com
Західні компанії, працюючи в РФ, прямо фінансують і підтримують війну / фото ua.depositphotos.com
Криваві гроші: чи може Україна змусити великий міжнародний бізнес піти з Росії
15:01, 10.03.2023
14 хв.
1892
В той час, коли світ тисне на Москву санкціями і нарешті починає замислюватись, яким може бути колапс Росії внаслідок військової поразки в Україні та що з цим робити, багато компаній зі світовим ім’ям продовжують працювати у РФ. Ба більше, напряму підтримують російську окупаційну армію. УНІАН розбирався, що з цим можна зробити.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, окрім безпосередньо санкцій від різних держав, багато міжнародних компаній прийняли рішення припинити працювати в Російській Федерації. Таку потребу можна було пояснити кількома факторами. По-перше, ті компанії, які залишили Росію, зважали на репутаційні ризики, мовляв, не можна бути на боці країни-агресора. По-друге, важливим для них стала не підтримка війни у будь-який спосіб: чи то грошима, адже довелося б продовжити платити податки кривавому кремлівському режиму, чи то живою силою, адже їхнім співробітникам рано чи пізно довелося б взяти участь у мобілізації.
Проте були й ті, хто не поспішав «палити мости». Одні компанії розповідали, що за роки роботи в Росії побудували великі виробничі потужності, і згорнути їх справа не одного місяця. Другі звертали увагу, що інвестиції, вкладені в бізнес у РФ, через вплив різних факторів майже неможливо вивести швидко, і так далі… Хтось просто призупинив діяльність, а згодом все ж вирішив залишити російський ринок. Так, до серпня минулого року усі свої справи у РФ остаточно завершив виробник електроніки Dell, в листопаді з Росії пішла компанія Infiniti, а в березні 2023-го російський ринок остаточно залишив німецький виробник шин та автоелектроніки Continental AG.
Гроші не пахнуть
Just bussines
Ціна кривавих грошей – репутація
Українське ноу-хау
Гроші не пахнуть
За даними моніторингу KSE Institute (останній щотижневий дайджест був опублікований у лютому, надалі інформація буде оновлюватись щомісяця), станом на початок лютого 2023-го, вихід з РФ завершила 191 компанія. І це лише 6,2% іноземного бізнесу, який повністю згорнув діяльність та остаточно покинув російський ринок. Ще 38% іноземних бізнесів згорнули операції та заявили про намір покинути РФ. При цьому, за оцінками KSE Institute, менші компанії з нижчими доходами воліють залишатися в Росії та відмовляються від будь-яких самообмежень, а бізнеси з більшими доходами вичікують, знизивши обсяги своїх інвестицій.
За словами радника керівника Офісу президента України Михайла Подоляка, серед західних компаній, які залишилися працювати в Росії, найбільшу частку становлять німецькі — 19,5%, американські — 12,4% та японські – 7%. Зокрема, продовжують платити податки в російський бюджет такі гіганти як METRO, Leroy Merlin, Auchan, Nestle, Unilever, Procter & Gamble, Siemens, Pfizer, Philip Morris, Bayer, Acer, Alibaba, CloudFlare, Lenovo, Asus, Cersanit і так далі. А також деякі банки, зокрема Raiffeisen Bank International, OTP Bank, UniCredit Bank.
І, на жаль, вони фінансують та підтримують війну не лише опосередковано, але й прямо. Адже мова йде не лише про сплату податків в російський бюджет, звідки кошти йдуть на підсилення російської армії.
«Згідно з російським законодавством, корпорації, які працюють в Росії, змушені сприяти призову працівників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження», — зауважив Подоляк.
Саме така ситуація, наприклад, склалася з французькою компанією Auchan. Видання Insider, le Monde та Bellingcat нещодавно опублікували розслідування, яке виявило, що мережа супермаркетів «Ашан» в Росії допомагає окупантам на фронті, постачаючи російській армії товари під виглядом «гуманітарної допомоги». Крім того, після оголошення мобілізації, мережа допомагала російським військкоматам виконувати норму: просто на робочому місці співробітникам вручали повістки і пропонували звільнитися.
Кулеба: «Ашан» перетворився в повноцінну зброю російської агресії / фото ua.depositphotos.com
Кулеба: «Ашан» перетворився в повноцінну зброю російської агресії / фото ua.depositphotos.com
Після виходу матеріалу французька Auchan Retail заперечила, що під час війни постачала товари для російських військовослужбовців на територіях окупованих областей України. У мережі підкреслили, що їхні російські магазини не надають ніякої допомоги нікому, крім цивільного населення, а також не причетні до будь-яких зборів для російської армії. Проте скандал вже вийшов на міжнародний рівень.
«Рік тому я закликав бойкотувати «Ашан» за те, що він не виходить з Росії і не припиняє фінансувати воєнні злочини. Однак реальність, схоже, набагато гірша: «Ашан» перетворився в повноцінну зброю російської агресії. Я планую обговорити це зі своїм французьким колегою», — заявив міністр МЗС Україні Дмитро Кулеба.
Just bussines
Чому Росію досі не вважають токсичною навіть американські та європейські компанії? За словами експертки у сфері маркетингу та комунікацій Оксани Тукалевської, це можна пояснити кількома причинами.
«По-перше, мова про ментальність. В толерантній Європі, дійсно, досі домінує думка, що в війні винні «керманичі Росії», а страждають від неї не лише українці, але й міфічний «простий російський народ». Меседжі про необхідність «підтримати російське населення», якими оперують в першу чергу світові гіганти виробники товарів повсякденного побуту (FCMG) та фарма, не вигадка геніальних маркетологів. Це позиція, яка близька та зрозуміла європейському споживачеві», — пояснює вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Друга причина більш прозаїчна – це активи: «За роки тісної співпраці, міжнародні бренди інвестували вагомі кошти в розвиток російського ринку: відкрили виробництва, розвили торговельні мережі. Для розуміння, згідно з річним звітом за 2021 рік сумнозвісного бренду Auchan, Росія за кількістю торговельних точок (231) займала 3-є місце в Європі (після Франції та Румунії), а в загальному доході Auchan Retail Росія принесла майже 10%. Але навіть, якщо компанія хоче вийти з російського ринку, на законодавчому рівні у РФ цьому створені перешкоди: продаж активів за безцінь, відсутність дозволів на продаж тощо. До речі, Росія використовує факт існування таких бізнесів-заручників на своїй території й в інформаційних війнах».
Ще одна причина, яку називає Оксана Тукалевська – ринкові перспективи. Адже, на жаль, Росія досі є великим, потужним ринком, який приваблює міжнародний бізнес.
«Частка надходжень з Росії до загального «казанка» світових компаній може сягати 20-50%. Наприклад, за підсумками 2022 року чистий прибуток австрійської групи Raiffeisen склав 3,8 млрд євро, 2 млрд з яких принесла російська «донька»», — нагадує спеціалістка у сфері маркетингу та комунікацій.
РФ досі є великим ринком, який приваблює міжнародний бізнес / фото ua.depositphotos.com
РФ досі є великим ринком, який приваблює міжнародний бізнес / фото ua.depositphotos.com
Ціна кривавих грошей – репутація
Та якими б не були причини, в Офісі президента вважають, що не вийти з ринку РФ за рік повномасштабної війни – це не випадковість, а свідома позиція.
«Колективний Захід, чий ринок для міжнародних корпорацій є пріоритетнішим, ніж РФ, має проявити жорстку позицію. Зрештою кожен має визначитися: декларувати цінності на папері чи діяти», — зазначив Михайло Подоляк.
Однак справді проявити жорстку позицію щодо бізнесу, якщо цей бізнес сам – європейський чи американський, Заходу не так просто. Адже материнські компанії підприємств, які все ще можуть залишатись працювати у РФ, платять немалі податки в бюджети США та ЄС. Не кажучи вже про те, що мають впливових лобістів серед західних політиків. Що в такій ситуації робити Україні?
За словами експертки у сфері маркетингу та комунікацій Оксани Тукалевської, варто сфокусуватися на трьох напрямках.
По-перше, вмикати дипломатичні важелі та канали комунікацій, кожного разу «підсвічуючи» підтримку міжнародними брендами армії агресора.
По-друге, треба створювати пропозиції додаткових привабливих інвестиційних умов в Україні на майбутнє. «36 млн потенційних споживачів – також цікавий ринок. А після війни Україна має всі шанси стати одним з найбільш привабливих у світі інвестиційних майданчиків. Ці можливості треба «продавати» вже», — вважає вона.
І, по-третє, необхідні моніторинг та фіксація можливих порушень із залученням контролюючих іноземних та міжнародних організацій. «Той же Raiffeisen Bank International після запиту управління по контролю за іноземними активами США OFAC про діяльність в Росії, хоч ще не пішов з ринку РФ, але обмежив російські банки у валютних розрахунках», — нагадує спеціалістка.
У 2022 році Raiffeisen у Росії заробив 2 млрд євро / фото ua.depositphotos.com
У 2022 році Raiffeisen у Росії заробив 2 млрд євро / фото ua.depositphotos.com
До речі, за словами інвестиційного банкіра Сергія Фурси, з одного боку, Raiffeisen отримав рекордні прибутки на російському ринку (що складає понад половину прибутків всієї групи). Але з іншого боку, акціонери з цього приводу не дуже щасливі.
«Рік тому, коли почалася повномасштабна війна, вартість акцій всіх європейських банків пішла різко вниз. Але індекс вартості банківських акцій показує, що інші фінансові установи відновили свою капіталізацію за останній рік. Але тільки не Raiffeisen Bank, якому зараз ще додатково прилетіло від американців… От вам і прибутки. Додатково ситуацію прикрашає той факт, що вивести прибутки з Росії Raiffeisen не може. Це заборонено. І всі гроші, які вони заробляють в Росії, залишаються в Росії», — зазначив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Зеленський закликав американські компанії виходити з російського ринку та йти до України
Зеленський закликав американські компанії виходити з російського ринку та йти до України
В Україні пропонують маркувати товари компаній, які працюють у Росії
В Україні пропонують маркувати товари компаній, які працюють у Росії
Українське ноу-хау
Загалом же, щодо першого та другого пунктів впливу України на ситуацію, наприклад, президент Володимир Зеленський у січні звернувся до учасників зустрічі Національної асоціації торгово-промислових палат США з закликом співпрацювати з Україною.
«Ми вже маємо співпрацю з такими гігантами міжнародного фінансового та інвестиційного світу, як BlackRock, J.P. Morgan і Goldman Sachs. Частиною нашого українського шляху вже стали такі бренди, як Starlink чи Westinghouse. Ваші блискучі оборонні системи, як-от HIMARS чи Bradley, уже поєднують нашу історію свободи з вашими підприємствами. Чекаємо на Patriot. Придивляємося до Abrams. Тисячі таких прикладів можливі! І кожен може стати великим бізнесом, працюючи з Україною», — сказав він.
За словами президента, окуповуючи українські території, Росія вивозить обладнання з підприємств, вміст складів і магазинів, і навіть людей як ресурс. Тож після перемоги України розпочнеться процес подолання наслідків «хижацької політики Росії», а відбудова інфраструктури й економіки країни може стати найбільшим сучасним економічним проектом у Європі.
Щодо третього пункту, Україна почала впроваджувати новий досвід – через поповнення великими міжнародними компаніями російського бюджету, кошти з якого спрямовуються на вбивство українців, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вносить такі бізнеси до списку міжнародних спонсорів війни. Серед інших в цьому списку «гаманців» російських окупантів — французький виробник заморожених і консервованих овочів Bonduelle; французька мережа будівельних гіпермаркетів Leroy Merlin (Леруа Мерлен); американська транснаціональна корпорація Procter & Gamble; французька корпорація Auchan; німецька торговельна компанія Metro Cash & Carry та інші.
Bonduelle потрапив до списку міжнародних спонсорів війни / фото ua.depositphotos.com
Bonduelle потрапив до списку міжнародних спонсорів війни / фото ua.depositphotos.com
За словами глави НАЗК Олександра Новікова, річ у тім, що Україна не може заборонити діяльність цих компаній, адже це призведе насамперед до нашого власного економічного спаду. А українська санкційна політика настільки повільна, що відповідні санкції, наприклад, щодо керівників таких міжнародних компаній, які продовжують працювати в Росії, досі не застосовані.
«Ми давно це пропонували. Ба більше, 24 грудня РНБО проголосувала за такі санкції у великому пакеті на 3000 осіб, серед яких і керівник Райффайзен банку Росії. Але відповідний указ досі не підписаний», – зазначив він.
Крім того, щоб впровадити покарання за порушення санкцій, Україні треба вносити зміни в Кримінальний кодекс. Проте і цей «віз» досі на місці.
Тож Україна створила ноу-хау – на порталі НАЗК «Війна і санкції» з’явився перелік міжнародних спонсорів війни.